Що таке булінг?
Булінг — це форма поведінки людини чи групи осіб, що проявляється постійним і навмисним агресивним відношенням до іншої людини. Часто булінг характеризується як психологічне насильство, адже може переходити у важкі форми прояву, руйнуючи психічне здоров’я жертви.
Якими є ознаки булінгу?
Випадки булінгу мають свої особливі характеристики, які дають можливість чітко відрізнити його прояви від буденних конфліктів або непорозумінь. Основними ознаками булінгу є:
- Систематичність та часто довготривалість, адже булінг — не випадковий, а спланований інцидент.
- Навмисність і свідомість дій агресора.
- Нерівність сили або влади між потерпілим і кривдником.
- Не рідко учасниками булінгу стають й треті особи — спостерігачі.
Як розпізнати булінг?
Розпізнати булінг може бути важко, оскільки він часто відбувається в прихованих формах або може бути недостатньо видимим. Тому окрім яскраво виражених ознак, існують й інші які можна розпізнати як у поведінці та стані жертви, так і в діях кривдника.
Зазвичай у потерпілих змінюється поведінка. Вони стають більш сором'язливими, тривожними або агресивними. Також можуть мати фізичні травми, такі як синці, подряпини або забиття. У поведінці поширені прояви соціальної ізоляції, а також втрати інтересу до улюблених хобі, активностей, роботи, навчання.
З боку кривдників можна помітити такі дії, як: - недопуск до певної групи, кола людей;
- злі погляди, грубі жести чи дражнення;
- поширення чуток або брехні, осоромлення людини;
- переслідування та заподіяння шкоди;
- використання статусу та влади;
- заподіяння фізичного болю.
Види булінгу
Булінг може набувати різних форм і контекстів. Найбільш поширена класифікація включає вербальний, фізичний, соціальний і психологічний види булінгу, проте насправді їх є значно більше. Важливо знати, які саме дії та поведінка є булінгом, адже через необізнаність деякі випадки цькування можуть так і залишатися в тіні. Тому розглянемо детальніше різні види булінгу:
- Вербальний булінг, а саме образливі коментарі, погрози, насмішки, наклепи чи знущання.
- Фізичний булінг, що проявляється конкретними фізичними діями, такими як бійки, удари, кидання предметами тощо.
- Психологічний булінг: знецінювання, заниження самооцінки, відсутність поваги, заподіяння страху.
- Соціальний булінг, що характеризується виключенням із групи, розповсюдженням чуток, ігноруванням — будь-якими діями, спрямованими на ізоляцію жертви від інших.
- Кібербулінг, який відбувається в онлайн-середовищі: через соціальні мережі, електронну пошту, повідомлення чи інші цифрові засоби. Містить образливі коментарі, погрози, публічне цькування, поширення особистої інформації тощо.
- Сексуальний булінг, що може проявлятися як фізичним, так і вербальним інтимним насильством.
- Расовий булінг, а саме дискримінація та образи спрямований на особу через її расу, національність або етнічну приналежність.
-
Також людям із симптомами булімії властиво мати збільшену вагу тіла, коли ж тим, хто страждає на анорексію навпаки — зменшену. Таким чином, ознаками анорексії є обмежене споживання їжі, страх погладшати, перебільшене та спотворене сприйняття власної ваги й зовнішнього вигляду.
Відповідальність за булінг
Запам'ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.
Булінг – штраф 850-3400 грн., громадські роботи від 40 до 100 год. (ст.173-4 КУпАП).
Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство)— штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт — 5-10 діб, повторно — збільшений штраф, виправні роботи — 1-2 міс., адмінарешт — 10-15 діб (ст. 51 КУпАП).
Дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) - штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КУпАП).
Ухиляння батьків від виконання обов'язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.
Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:
Побої і мордування - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, - штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи - до 1 року, групове — обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Криімнального кодексу України).
Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози - арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років. Групове хуліганство - обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років (стаття 296 ККУ).
Умисне тяжке тілесне ушкодження — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.121 ККУ).
Умисне легке тілесне ушкодження - штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботами на строк до одного року (ст. 125 ККУ).
Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов'язково фіксувати побої в закладах охорони здоров’я (звертатись на 103) і звертатись до поліції 102. Після внесення поліцією заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань і того, що дитину визнають потерпілою, звертайтесь за призначенням адвоката, гарантованого державою, до центрів/бюро безоплатної правової допомоги для представництва інтересів дитини в суді.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за булінг
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи ювенальної превенції відділів та відділень поліції проводять перевірку і за наявності підстав притягають до адміністративної відповідальності або кривдника, або батьків, тобто складають протокол про адмінправопорушення за статтею 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи ювенальної превенції відділів та відділень поліції проводять перевірку і за наявності підстав притягають до адміністративної відповідальності або кривдника, або батьків, тобто складають протокол про адмінправопорушення за статтею 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Після цього справа стосовно неповнолітнього передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення для розгляду справи по суті.
Судді місцевих судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути:
- пояснення особи, яку притягують до відповідальності,
- пояснення потерпілого та свідків,
- висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
- речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
- письмові документи,
- матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.
Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.
Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста, а в разі потреби представляти інтереси в суді - усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави. Це стосується як дитини, визнаної потерпілою, так і стосовно кривдника.